Відповідальні за виконання ОВНС планової господарської діяльності в Україні є розробники ТЕО конкретного проекту. Проектанти готують передбачену природоохоронним законодавством документацію, яка потім оцінюється членами експертної комісії ДЕЕ з погляду достовірності, повноти, відповідності нормам природокористування і достатності запропонованих технічних систем екологічної безпеки.
До складу ТЕО як самостійний входить том (розділ) «Оцінка впливу на навколишнє середовище», який містить характеристику сучасного стану довкілля, перелік джерел впливів, їхній вплив на довкілля і населення, прогноз можливих наслідків впливу на довкілля, соціально-економічні й медико-гігієнічні умови, а також опис додаткових заходів, що знижують негативні наслідки впливів на різних етапах інвестиційного циклу. Окреме завдання представляє облік висхідного забруднення, складання й аналіз програми моніторингу для всіх етапів господарської діяльності — будівництва, пусконаладки, експлуатації аж до ліквідації й наступної реабілітації. При проектуванні одночасно повинні виконуватися умови підтримки економічної стабільності, соціальної справедливості й екологічної безпеки. Прогностичні моделі розвитку територіальних утворень у найближчому і віддаленому майбутньому дозволяють формалізувати цілі розвитку суспільства й віддати перевагу тим стратегіям, які забезпечують поетапне досягнення цих цілей з дотриманням балансу інтересів і своєчасним виявленням і зняттям існуючих протиріч. Останнє особливо важливе в силу взаємної обумовленості головних завдань соціально-економічного розвитку будь-якої території, одним з вирішальних чинників стійкості якого є підтримка екологічної безпеки.
У результаті виконаного аналізу ризику необхідно дати оцінки рівням прийнятних антропогенних впливів і сформулювати екологічні обмеження для коректування проектних рішень. У контексті зведеного проекту це повинно призводити до обліку збитку довкіллю й здоров’ю населення при створенні об’єкта, у тому числі й при впливах надзвичайного характеру. Необхідність введення екологічних обмежень і заходів обґрунтовується вимогами природоохоронного законодавства із запобігання негативних результатів впливу об’єкта на екосистеми і здоров’я населення, щоб потім не довелося з більшими витратами виправляти наслідки. Слід зазначити, після проектний моніторинг оцінки впливу на довкілля що нині розрахунковий аналіз зміни екологічного стану будь-якої території України не може бути проведений у принципі, оскільки наявні за останнє десятиліття ряди спостережень відображають регресивну економічну ситуацію. Принципово важливим для обґрунтування проекту є встановлення гранично допустимого погіршення екологічної обстановки при максимально можливому варіанті розвитку економіко-соціапьних систем і вибір критеріальної й нормативної бази для оцінки екологічних ризиків. Необхідно зазначити, що при поєднанні ризиків різної природи і від різних джерел можливе провокування надзвичайних ситуацій. Сукупні зміни у довкіллі при реалізації (часто синхронній) усіх чи більшості технічних проектів виникають через те, що багато з них впливають один на одного. З урахуванням зв’язку між надійною безпечною експлуатацією промислових об’єктів та їх взаємним впливом обґрунтовують ся пропозиції із здійснення адекватних спостережних і природоохоронних заходів, що сприяють забезпеченню екологічної безпеки на території розміщення. Нераціональне використання територій і непродумане господарювання стають причиною зниження цінності об’єкта, тому досить важливо мати універсальну регулюючу систему управління і штрафів, що базується на розроблених методиках оцінки екологічних навантажень. Аналіз матеріалів з поточного і ретроспективного стану довкілля в регіоні й країні та існуючої критеріальної бази обґрунтовує попереднє формулювання узагальнених критеріїв, що враховують чинники ризику: токсичність виробництва, види й обсяги відходів, обіг відходів у природних середовищах, чисельність працюючих, стан захисних зон, ареали і шлейфи забруднення. Функціональне зонування території (сільськогосподарські, селітебні, рекреаційні й промзони, особливості забудови й озеленення) та спеціалізація промзон дозволяють досліджувати вплив рівнів навантажень на повітря, воду і ґрунт різних районів, а через транспортні потоки і взаємні транскордонні впливи оцінити і перерозподіл антропогенних навантажень між районами.
При розробленні матеріалів ОВНС необхідно керуватися вимогами чинного законодавства (Додаток 1), чинними державними будівельними, санітарними та протипожежними нормами, а також місцевими екологічними умовами й обмеженнями. Порядок виконання та підготовки матеріалів ОВНС повинен відповідати загальній технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва (табл. 5.1):
- — замовник визначає виконавця ОВНС;
- — замовник і виконавець ОВНС складають, погоджують і публікують Декларацію (Заяву) про наміри (Додаток 2) із зазначенням переліку очікуваних впливів планованої діяльності; проводять збір і систематизацію наявних матеріалів про стан довкілля, середовища життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів; складають завдання на розроблення ОВНС (Додаток 3) з обґрунтуванням обсягів робіт залежно від небезпеки для навколишнього середовища планованої діяльності, її альтернативи (включаючи відмову від зазначеної діяльності), варіантів розміщення і стану довкілля;
- — виконавець ОВНС виконує роботи відповідно до завдання на розроблення ОВНС і за результатами цих робіт готує разом із замовником Заяву про екологічні наслідки діяльності;
- — при виконанні ОВНС для видів діяльності й об’єктів, замовник або, за його дорученням, виконавець через органи місцевої влади інформує населення про плановану діяльність, визначає місце і порядок проведення громадських слухань, збирає звернення громадян, здійснює розгляд і врахування зауважень і пропозицій;
- — замовник чи, за його дорученням, генпроектувальник подають матеріали ОВНС у складі проектної документації на узгодження і комплексну державну експертизу відповідно до чинного законодавства.